-
1 звільняти
(від відповідальності, зобов'язання) acquit, ( від повинності) affranchise, ( з посади тощо) amove, discard, displace, ( від відповідальності) condone, (від подальшого відбування покарання, обов'язків, відповідальності, з-під варти, з ув'язнення, армії тощо) discharge, dismiss, emancipate, (з-під варти, з ув'язнення) enlarge, excuse, fire, ( від сплати) frank, free, (від сплати, відповідальності) grant a relief, ( від покарання) indemnify, let out, liberate, ( з посади) oust, (в т. ч. від зобов'язання) quit, ( за викуп) redeem, (від відповідальності, з-під варти, з ув'язнення тощо) release, ( від відповідальності тощо) relieve, (від відповідальності, покарання, сплати тощо) remit, remove, ( тимчасово) stand off, (ув'язненого, з-під арешту тощо) set at liberty, ( приміщення) vacate -
2 misfit
1. n1) погано припасована сукня; незручні черевики; щось невдале (непідхоже)2) людина, погано пристосована до навколишніх умов; непристосована людина; невдаха, безталанний3) людина, не підхожа для певної посади тощо2. v1) погано сидіти (про одяг)3) не підходити для певної посади тощо* * *I [`misˌfit] n1) сукня, яка погано сидить, незручне взуття2) той, хто не підходить до навколишніх умов; той, хто не підходить непристосована людина; невдаха для якої-небудь посадиII [mis'fit] v1) погано сидіти ( про сукню); бути не за розміром ( про взуття) -
3 відмовлятися
(від права, домагання, привілею тощо) abandon, (від посади, права, дитини) abdicate, abrogate, (від угоди, оборудки) declare off, decline, desist, ( від прав на щось) disclaim, (від позову, права тощо) drop, erase, forswear, give up, jettison, ( від права) quitclaim, refuse, release, relinquish, renunciate, (від права, домагання, привілею, посади тощо) resign, ( від претензії) sign off, surrender, waive -
4 forfeit
1) втрата (прав, майна, посади тощо); позбавлення (прав, майна, посади); штраф; розплата; конфіскація; конфіскована річ, конфісковане майно; накладання штрафу2) загубити, втрачати (права, майно тощо); позбавлятися; конфісковувати; переходити до державної скарбниці ( про майно тощо)•- forfeit a patent
- forfeit a right
- forfeit bail
- forfeit employment
- forfeit employment office
- forfeit goods
- forfeit liberty
- forfeit money
- forfeit of civil rights
- forfeit of right -
5 знімати
( з посади тощо) dismiss, (кандидатуру, обвинувачення, підозри) drop, ( з посади) fire, lift, ( обмеження тощо) raise, remove -
6 abdication
n1) зречення (трону, посади тощо)2) відмовляння (від чогось)3) складання повноважень; відмова від посади* * *n1) зречення ( від пре- столу); відмова (від права, претензії)2) складання повноважень; відмова від посади -
7 надання
(права, привілею, гарантій тощо) accordance, ( посади тощо) bestowal, ( чогось) concession, endowment, extendibleing, ( кредиту тощо) extension, giving, grant, granting, (документа, доказу тощо) production, providing, provision, rendering, vesting -
8 dismiss
звільняти, знімати ( з посади тощо); припиняти ( справу); відхиляти ( позов тощо), відмовляти ( у позові тощо); припиняти провадження; звільняти ( ув'язненого); спростовувати; припиняти ( давання свідчень тощо); розпускати ( законодавчий орган)dismiss in connection with the transfer to another job — = dismiss in connection with the transfer to another post звільняти у зв'язку з переходом на іншу роботу
- dismiss a casedismiss in connection with the transfer to another post — = dismiss in connection with the transfer to another job
- dismiss a charge
- dismiss a complaint
- dismiss a matter
- dismiss a meeting
- dismiss a motion
- dismiss a petition
- dismiss an appeal
- dismiss an argument
- dismiss an employee
- dismiss an indictment
- dismiss because of pregnancy
- dismiss charges
- dismiss for want of equity
- dismiss from office
- dismiss from the police force
- dismiss indictment
- dismiss information
- dismiss prosecution
- dismiss testimony
- dismiss the accused
- dismiss the matter
- dismiss the subject -
9 amove
усувати (з посади), звільняти ( з посади тощо); передавати (в т. ч. справу з однієї інстанції до іншої); перепроваджувати до місця позбавлення волі; переїжджати; пересувати -
10 forfeiture
втрата (прав, майна, посади тощо); позбавлення (прав, майна, посади); конфіскація; позбавлення права; штраф; адміністративний штраф- forfeiture for offence
- forfeiture for offense
- forfeiture of assets
- forfeiture of estate
- forfeiture of patent
- forfeiture of property
- forfeiture of right
- forfeiture proceeding
- forfeiture proceedings
- forfeiture to the Crown
- forfeiture to the State -
11 gift
1. n1) подарунок, дар2) дарування3) обдаровання, обдарованість; хист, талант4) право розподіляти (посади тощо)Indian gift — подарунок, розрахований на повернення (на одержання подарунка у відповідь)
2. v1) обдаровувати; наділяти2) дарувати* * *I n1) подарунок, дар, дарунок; дарування, передача в дар2) дар; талант; здібність3) icт. право розподіляти (парафії, посади)II v1) обдаровувати, наділяти2) дiaл. дарувати -
12 lay
v (laid)2. викладати, подавати (факти); заявляти (претензію, права)3. накладати (штраф, покарання); накладати (обов'язки)- to lay an accusation against smbd. висунути звинувачення проти когось- to lay stress on smth. підкреслювати щось, вважати щось важливим; робити акцент на чомусь- to lay the foundation покласти початок, закласти фундамент- to lay emphasis on smth. підкреслювати, вважати щось важливим; робити акцент на чомусь- to lay a tax on smbd. обкладати податком- to lay smbd. under contribution накласти на когось контрибуцію- to lay smbd. under obligation зобов'язати когось- to lay downa) встановлювати, формулювати (в законі, в нормі загального права)b) відмовитись (від посади тощо); облишити (надію)- to lay down arms скласти зброю, капітулювати- to lay down duties of office відмовитись від посади- to lay down laws встановлювати правові норми, формулювати закон- to lay down the rules визначати правила, встановлювати норми -
13 втрата
deprivation, (права, майна тощо) forefeit, (прав, майна, посади тощо) forfeit, forfeiture, loss, sacrifice, waste -
14 irremovable
постійний, незмінюваний, незмінний ( про суддю тощо), якого не можна усунути ( з посади тощо) -
15 resign
відмовлятися (від права, домагання, привілею, посади тощо); уступати, передавати (права, обов'язки тощо); йти у відставку, подавати у відставку, складати з себе обов'язки, звільнятися; підписувати знову (вдруге)- resign appointment
- resign as President
- resign as Prime-Minister
- resign from the presidency
- resign one's seat
- resign the presidency -
16 відсутність права
( через невідповідність встановленим вимогам) incompetence, ( по справі) ineligibility, ( на обіймання посади тощо) non-eligibilityУкраїнсько-англійський юридичний словник > відсутність права
-
17 bestowal
дарування; нагородження, нагорода; надання ( посади тощо) -
18 displace
-
19 loss
втрата (прав, майна, посади тощо); загибель; збитки; пропажа; програшloss of a highly classified document — = loss of a highly sensitive document втрата документа, що становить державну таємницю
loss of a highly sensitive document — = loss of a highly classified document
loss of documents containing a state secret — втрата документів, що містять державну таємницю
- loss after taxloss of earnings resulting from an injury at work — втрата джерела прибутку внаслідок виробничої травми
- loss assessment
- loss before tax
- loss burden
- loss claim
- loss indemnity
- loss insurance
- loss leader clause
- loss of a document
- loss of citizenship
- loss of consciousness
- loss of consortium
- loss of creditworthiness
- loss of earning capacity
- loss of earnings
- loss of effect
- loss of faculty
- loss of goodwill
- loss of liberty
- loss of life
- loss of memory
- loss of morale
- loss of national independence
- loss of office
- loss of political rights
- loss of power
- loss of profit
- loss of reputation
- loss of right
- loss of rights as a citizen
- loss of rights by delay
- loss of secrecy
- loss of time
- loss of trust
- loss of votes
- loss of wages
- loss suffered -
20 non-eligibility
См. также в других словарях:
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
постійний — а, е. 1) Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. || Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого , що небудь; обов язковий, неодмінний. || Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. ||… … Український тлумачний словник
скидати — I скид ати і рідко іскида/ти, а/ю, а/єш, недок., ски/нути, і рідко іски/нути, ну, неш, док. 1) перех. Кидати кого , що небудь униз. || Зіштовхувати, спихати кого , що небудь звідкись. || безос. || Висаджувати кого небудь або викидати щось із… … Український тлумачний словник
титул — у, ч. 1) Спадкове чи надане монархом почесне дворянське звання (князь, герцог, граф і т. ін.) або звання володаря держави (король, цар). || кого, чого або який. Найменування, звання, що дається комусь на знак визнання його заслуг, високого… … Український тлумачний словник
ПИЩА — Где ни сесть, так сесть, было бы что съесть. Хоть решетен (решетом), да ежедень; а ситный несытный. Кому люба честь, тому бы в передний угол сесть; а голодного, хоть за порог, только дай пирог. Без хлеба не работать, без вина не плясать. Остатки… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
канцлер — а, ч. 1) За середньовіччя (переважно в Західній Європі) – особа, яка обіймала при дворі монарха високі посади (охоронця державної печатки, керівника канцелярії тощо). 2) У деяких країнах – одне з найвищих державних звань, а також особа, що має це … Український тлумачний словник
номенклатура — и, ж. 1) Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. 2) Сукупність або перелік назв, що їх вживають в якій небудь галузі виробництва, науки, техніки, а також перелік рахунків,… … Український тлумачний словник
поскидати — I а/ю, а/єш, док., перех. Скидати куди небудь докупи все чи багато чогось. II а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скинути з чого небудь усе чи багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх чи багатьох. 2) Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін.… … Український тлумачний словник
постачальник — а, ч. 1) чого. Особа чи держава, установа, організація і т. ін., що постачає що небудь. •• Генера/льний постача/льник підприємство, яке виконує за підрядним контрактом зобов язання відносно постачання комплектного устаткування та матеріалів. 2)… … Український тлумачний словник
проганяти — я/ю, я/єш і рідко прого/нити, ню, ниш, недок., прогна/ти, прожену/, прожене/ш, док. 1) перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). || … Український тлумачний словник
табельний — а, е. 1) Прикм. до табель. Табельне майно. || Здійснюваний за допомогою табеля (у 2 знач.). Табельний облік. •• Та/бельний день іст. святковий день, визначений державою як вільний від праці, навчання тощо. 2) у знач. ім. та/бельна, ної, ж.… … Український тлумачний словник